Запропоновано фізико-математичну модель травматичного вивиху кришталика у скловидне тіло. Вона базується на врахуванні суттєвого впливу інерційних сил, що виникають у разі контузії очного яблука та призводять до гідравлічного удару маси скловидного тіла по діафрагмі: кришталик, цинові зв'язки, війчастий м'яз. В результаті цього в ній виникають зусилля, які можуть призвести до порушення її анатомічної цілості та повного вивиху кришталика у скловидне тіло. Запропонована модель узгоджується з даними проведених клінічних досліджень, які дозволяють вважати старший вік людини фактором ризику вивиху кришталика у скловидне тіло у разі контузії очного яблука, що свідчить про необхідність проведення відповідної санітарно-освітньої роботи та профілактичних засобів захисту.

Предложена физико-математическая модель травматического вывиха хрусталика в стекловидное тело. Она базируется на принятии в расчет существенного влияния инерционных сил, которые возникают во время контузии глазного яблока и приводят к гидравлическому удару массы стекловидного тела по диафрагме: хрусталик, циновые связи, ресничная мышца. Предложенная модель согласовывается с данными проведенных авторами клинических исследований, которые позволяют считать, что старший возраст человека является фактором риска вывиха хрусталика в стекловидное тело при контузии глазного яблока, что свидетельствует о необходимости проведения соответствующей санитарно-просветительной работы и профилактических методов защиты.

Проанализирована проблема лечения субмакулярных кровоизлияний (СМКИ) различной этиологии, освещены вопросы их патофизиологии, клиники, дифференциальной диагностики, консервативного и хирургического лечения. Приведены данные экспериментальных исследований по моделированию субретинального кровоизлияния и его пневматической дислокации (ПД). Описана модифицированная методика ПД СМКИ, проведена сравнительная оценка эффективности лечения больных с СМКИ с применением консервативных способов, а также способа их ПД.

Представлены фотоиллюстрации наиболее часто встречающихся видов механических повреждений глаз и их придатков у больных. Воспроизведены инородные тела в переднем отделе глазного яблока, в хрусталике, а также в заднем отделе глазного яблока. Отражены случаи внедрения ресниц внутрь глаза при его проникающем ранении, инородные тела органической природы, а также кисты радужной оболочки и передней камеры. Описаны и проиллюстрировано фото контузии глазного яблока: макулярные разрывы и псевдоразрывы, травматические повреждения радужки. Кратко представлены материалы по отдельным видам внутриглазного кровоизлияния (синдром Терсона, отрыв зрительного нерва, ретробульбарная гематома и пр.).

Увагу приділено проблемам травматичних ушкоджень ока, перш за все проникаючим пораненням очного яблука з наявністю внутрішньоочних сторонніх тіл. Висвітлено питання епідеміології, організації надання невідкладної спеціалізованої допомоги за цього виду травматичних ушкоджень ока. Наведено основні характеристики внутрішньоочних сторонніх тіл, можливі варіанти їх локалізації, основні ускладнення, які можуть спостерігатися під час проникаючих поранень очного яблука з наявністю внутрішньоочних сторонніх тіл. Подано алгоритм передопераційного обстеження хворих з проникаючими пораненнями очного яблука з наявністю внутрішньоочних сторонніх тіл. Залежно від локалізації внутрішньоочних сторонніх тіл наведено основні методи, показання й оптимальні терміни їх видалення.

Описано клінічний рідкий випадок істеричного амаврозу.

Описан клинический редкий случай истерического амавроза.

Після моделювання контузії очного яблука легкого ступеня у кроликів виявлені ультраструктурні зміни хоріоретинального комплексу, що в подальшому можуть призводити до розвитку дегенеративних змін очного дна.

После моделирования контузии глазного яблока легкой степени у кроликов выявлены ультраструктурные изменения хориоретинального комплекса, что в дальнейшем могут приводить к развитию дегенеративных изменений глазного дна.

Для лікування двох хворих з наявністю травматичного субмакулярного крововиливу та макулярного розриву на одному оці запропоновано та застосовано малоінвазивний метод лікування, який полягає в інтравітреальному введені 0,6 мл C3F8. Це дало можливість досягти повного зміщення субмакулярного крововиливу з макулярної ділянки та закриття макулярного розриву. Ефективність підтверджено даними ОКТ. Переваги такого малоінвазивного втручання в тому, що воно є більш щадним, дозволяє уникнути інтраопераційних ускладнень, які можливі за інтравітреальних маніпуляцій під час проведення вітректомії, а також впливу тканевого активатору плазміногену у випадку його застосування.

Для лечения двух больных с наличием травматического субмакулярного кровоизлияния и макулярного разрыва на одном и том же глазу предложен и применен малоинвазивный метод лечения, который заключается в интравитреальном введеннии 0,6 мл C3F8. Это дало возможность достигнуть полного смещения субмакулярного кровоизлияния из макулярного участка и закрытия макулярного разрыва. Эффективность подтверждена данными ОКТ. Преимущества такого малоинвазивного вмешательства в тому, что оно более щадит, позволяет избежать интраоперационных осложнений, которые возможны при интравитреальных манипуляциях во время проведения витректомии, а также влияния тканевого активатора плазминогену в случае его приложения.

В результаті моделювання контузії очного яблука легкого ступеня у кроликів визначено ранні та первинні ушкодження ультраструктури нервових волокон зорового нерва, які проявляються пошкодженнями нейротрубочок і нейрофіламентів, а також мітохондрій в аксонах нервових волокон.

В результате моделирования контузии глазного яблока легкой степени у кроликов определены ранние и первичные повреждения ультраструктуры нервных волокон зрительного нерва, которые проявляются повреждениями нейротрубочек и нейрофиламента, а также митохондрий в аксонах нервных волокон.

Уперше показано можливість застосування spectral-domain ОКТ у хворих з посттравматичним ендофтальмітом після ленсвітректомії. Виявлено збільшення товщини сітківки в макулярній ділянці, особливо в центральній зоні, потовщення шару нервових волокон. Уперше показано потоншування судинної оболонки в макулярній і парапапілярній зонах у цієї категорії хворих.

Впервые показана возможность применения spectral-domain ОКТ у больных с посттравматическим эндофтальмитом после ленсвитректомии. Выявлено увеличение толщины сетчатки в макулярном участке, особенно в центральной зоне, утолщение слоя нервных волокон. Впервые показано утончение сосудистой оболочки в макулярной и парапапиллярной зонах у этой категории больных.

Наведено клінічний випадок спонтанного закриття ламелярного розриву макули через 1 міс. після контузії очного яблука, задокументоване даними СОКТ.

Представлен клинический случай спонтанного закрытия ламелярного разрыва макулы через 1 мес. после контузии глазного яблока, задокументированное данными СОКТ.

Наведено рідкий клінічний випадок проникного поранення рогівки з наявністю внутрішньоочного стороннього тіла великих розмірів із золота 585 проби, успішно видаленого з ока з застосуванням ленвітректомії.

Представлен редкий клинический случай проникающего ранения роговицы с наличием внутриглазного инородного тела больших размеров из золота 585 пробы, успешно удаленного из глаза с применением ленвитрэктомии.

У віддалений період гострота зору у хворих контузією очного яблука залежить від стану зовнішньої пограничної мембрани, еліпсоїда внутрішніх сегментів фоторецепторів, контактного циліндру колбочок, пігментного епітелію сітківки, зовнішнього ядерного шару.

В отдаленный период острота зрения у больных контузией глазного яблока зависит от состояния внешней пограничной мембраны, эллипсоида внутренних сегментов фоторецепторов, контактного цилиндра колбочок, пигментного эпителия сетчатки, внешнего ядерного слоя.

Використовуючи кластерний аналіз, на основі даних спектральної оптичної когерентної томографії (СОКТ) та гостроти зору при контузії очного яблука, розроблено систему оцінювання ступеня тяжкості структурних змін фовеа.

Используя кластерный анализ, на основе данных спектральной оптической когерентной томографии (СОКТ)) и остроты зрения при контузии глазного яблока, разработана система оценки степени тяжести структурных изменений фовеа.

Розроблено класифікаційний алгоритм, що дозволяє вірно відносити кожного хворого з контузією очного яблука за даними спектральної оптичної когерентної томографії до одного з трьох класів - з легким, середнім, важким ступенем тяжкості структурних змін фовеа.

Разработан классификационный алгоритм, позволяющий верно распределить каждого больного с контузией глазного яблока по данным спектральной оптической когерентной томографии в один из трех классов - с легкой, средней, тяжелой степенью тяжести структурных изменений фовеа.

Наведені в огляді дані літератури свідчать про те, що у зв'язку із застосуванням у сучасних війнах та військових конфліктах високоруйнівних видів зброї частота і тяжкість пошкоджень очей в історичному аспекті постійно зростає. Однією з найчастіших причин травматичного пошкодження мозку та очей, що у порівнянні з органами грудної та черевної порожнин, зазвичай, менш захищені, є вибухова хвиля. Для травматичних пошкоджень очей властивий мінно-вибуховий двосторонній характер пошкоджень одночасно кількох структур ока, наявність внутрішньоочних сторонніх тіл, комбінованих і супутніх пошкоджень у порівнянні з монокулярним ураженням окремих структур ока без супутніх і комбінованих пошкоджень в мирний час. Серед оперативних втручань велику питому вагу становлять вітреоретинальні втручання. Постраждалих у разі медичного сортування слід направляти безпосередньо в лікувальні заклади, оснащені відповідним обладнанням і кадрами, які володіють методиками оперативних втручань на передньому і задньому сегментах ока. Запорукою успішних результатів лікування травматичних пошкоджень очей, отриманих у бойових умовах, є своєчасне проведення первинної хірургічної обробки та вітреоретинального втручання, плідне співробітництво військових і цивільних медиків.

Наведені в огляді дані літератури свідчать про те, що у зв'язку із застосуванням у сучасних війнах та військових конфліктах високоруйнівних видів зброї частота і тяжкість пошкоджень очей в історичному аспекті постійно зростає. Однією з найчастіших причин травматичного пошкодження мозку та очей, що у порівнянні з органами грудної та черевної порожнин, зазвичай, менш захищені, є вибухова хвиля. Для травматичних пошкоджень очей властивий мінно-вибуховий двосторонній характер пошкоджень одночасно кількох структур ока, наявність внутрішньоочних сторонніх тіл, комбінованих і супутніх пошкоджень у порівнянні з монокулярним ураженням окремих структур ока без супутніх і комбінованих пошкоджень в мирний час. Серед оперативних втручань велику питому вагу становлять вітреоретинальні втручання. Постраждалих у разі медичного сортування слід направляти безпосередньо в лікувальні заклади, оснащені відповідним обладнанням і кадрами, які володіють методиками оперативних втручань на передньому і задньому сегментах ока. Запорукою успішних результатів лікування травматичних пошкоджень очей, отриманих у бойових умовах, є своєчасне проведення первинної хірургічної обробки та вітреоретинального втручання, плідне співробітництво військових і цивільних медиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: П68-44

Рубрики:

Птахівництво

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ